Янв 15

Твори 15 українських письменників переклали англійською і видали у США

В США издали англоязычную антологию современной украинской литературы «Белый мел дней». Об этом сообщает gazeta.ua.

«Українська – одна з найбільш живих і рухливих літератур у світі. Водночас вона є однієї з найменш відомих англомовному читачу. Антологія показує як радянський, так і пострадянський період. Автори – з різних регіонів. Це добре показує культурне різноманіття України», - сказал о сборнике американский поэт и критик Ллойд Шварц.

Упорядочил антологию Марко Андрейчик. Преподает украинскую литературу в Колумбийском университете Нью-Йорка
Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Фев 1

Евгений Филимонович Маланюк (1897-1968) - украинский поэт, критик, литературовед. Родился 20 января (по ст. стилю) в Архангороде на севере Херсонской губернии. Происходил из старой козацкой семьи. Его фамилия встречается в реестрах старшин периода Хмельниччины. После уничтожения Сечи Маланюки стали чумаками.
Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Мар 7

  Тінь сови - твір, написаний Васелем Шкляром ще в 1990 році. Він не менш майстерно написаний, ніж пізніші, хоча і позбавлений відвертого містицизму і загадковості. Натомість тут є легка казковість, творення домашньої міфології. Тут немає детективу, авантюр, хоча повороти сюжету не завжди передбачувані. Тут йдеться про радянську добу, але вона - лише досконало виписане тло для історії. Головне тут історія, і це - історія кохання. Вона надзвичайно лірична, але я не можу співчувати такій ліриці.
  Справа в тому, що головний герой - дуже чуттєва людина. Він гостро сприймає несправедлівість, чужий біль, переймається тим, на що інші не звертають уваги, розмовляє з тваринами і деревами, і всіх жаліє, і всіх розуміє, і всім допомагає. Не жаліє тільки своєї жінки. Він безтямно кохає її, але, маючи дуже серьозну хворобу, не лікується. Це триває роками, його стан погіршується, а він відмовляється лікуватись. Він розуміє, що може будь-якої миті померти, і нагороджує жінку трома дітьми. Троє дітей. Троє! Що таке залишитись одній з трома дітьми, який би не був час, всім зрозуміло. Хіба це кохання?  Повна безвідповідальність, та і просто використування коханої людини. Не можу я співчувати такому ліричному герою. Вибачте.

bookowl (500x356, 78Kb)

http://ne-znaiko.livejournal.com/220651.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Фев 27

  "З такими процесами, як декомунізація, десовєтизація, ми запізнилися щонайменше на два десятиліття. Це, до речі, і стало однією з причин ідеологічного розпорошення суспільства. Символіка має велике значення у консолідації будь-яких спільнот, у формуванні світоглядних цінностей. Вона мітить територію впливу. Нехай тому, хто плаче за радянськими (читай російсько-окупаційними) реаліями, осушить сльози віра у майбутнє його нащадків.

  Навпаки, коли ми цього не робитимемо, тоді буде більша можливість для приходу ворожої влади. Якщо ми хочемо збудувати нову країну, то мусимо орієнтуватися на власні цінності і моральні авторитети, а не ті, які нам нав'язували чужинці. Ворог вважає, що він має право зазіхати на Кіровоград чи Єлисаветград, бо вже у самих назвах зафіксована його причетність до цього міста. Хіба ні? А до Інгульська чи Кропивницького йому яке діло? Ось чому точиться така боротьба за саму лише назву міста. Це ж зовсім невипадково. Комусь такий приклад може видатися спрощеним, але світ знає приклади, коли світові катаклізми починалися лише з того, що хтось встав не з тієї ноги."

На сайті "Главред" відбувся чат із письменником, автором "Чорного Ворона", "Ключа", "Марусі", "Чорного сонця" та інших відомих й улюблених для багатьох творів Василем Шкляром. Його книжки перекладають багатьма мовами, читають у різних країнах світу, а українські військові беруть собі позивні за іменами героїв романів Шкляра. Спілкуючись із читачами, Василь Миколайович розповів, чого він очікує від екранізації "Чорного Ворона", чому зарікався писати про війну, але все одно народилося "Чорне сонце", написане, як каже сам автор, "з натури" де герої — реальні українські військові, зокрема, бійці "Азову", чому важливо здійснити декомунізацію, та чому підтримує ініціативу українських митців щодо заборони відео- та аудіопродукції, виробленої в Росії, а також чому вважає, що потрібно відпустити "антиукраїнський баласт" і будувати міцну Україну без нього.

Розмова повністю: http://glavred.info/kultura/vasil-shklyar-nam-treba-buduvati-micnu-ukrayinu-bez-antiukrayinskogo-balastu-358092.html

http://ne-znaiko.livejournal.com/214447.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Ноя 21

  Завітавши до книгарні, можна знайти там не тільки книжки, а ще, наприклад, читачів. І окрім звичайних книжок можна знайти модні зараз розмальовки для дорослих, а також їх поцінювачив.

Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Окт 12

  Доволі часто трапляється так, що речі набувають більшого сенсу, ніж це планувалося з початку, виступають за межі першого задуму. А може й зовсім нічого не планувалося, а просто випадок і вдала ідея надають деяким речам особливого сенсу, примушують їх знов виринати із забуття, щоразу зміючись і привертаючи увагу до себе вже в новому втіленні.
  Чи згадав би хто-небудь, окрім його видавців, журнал Вістник моди, якби цю назву не взяв собі музічний гурт? Від початку це був просто модний журнал, а вже електронна музика зробила цю назву дуже гучною - Depeche Mode.
Під цією назвою гурт досяг тієї слави, яка вже не минеться, але час іде, покоління змінюються, народжуються нові зірки і нові прихильники. Для нових поколінь старі назви починають звучати тихіше.
  Але ця проста і магічна назва так просто не дає про себе забути. 2004 року Сергій Жадан пише книгу про юність свого покоління і дає їй назву - Депеш мод. Події в книзі розгортаються на початку дев"яностих, і це яскраве абсурдне тло, на якому ще одне загублене покоління самознищується, намагаючись зрозуміти хоча б щось про себе і оточуючий світ, позбавлений жодних ориєнтирів. Алкоголь, наркотики, мат, сленг, різноманітні безглуздя як персонажів, так і оточуючої їх дійсності - все це примушує оживати той час таким, яким він був для тих, кому пощастило дорослішати в чергову епоху змін.
  На цьому пригоди Депеш мод не скінчилися. Чотири роки тому повість була перекладена німецькою, в Німеччині за нею була поставлена вистава. Цієї осені в рамках німецьких тижнів вона повернулася до Харкова разом із німецким режисером і художником, які ставлять її на сцені Театру юного глядача ( в цьому театрі є окремий час і для дорослих вистав). Сергій Жадан переклав німецький сценарій назад на українську. Таким заплутаним, але цікавим шляхом Депеш мод йде до глядача. Як сказав сам письменник, книга живе своїим життям, іноді знов нагадуючи йому про себе.

  Відкрита репетиція - і сама є цікавим видовищем. А ця йшла одразу трьома мовами. Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...