Авг 6

  Владислав Єрко - художник і ілюстратор. Видання казок з його надзвичайними ілюстрціями зробилии щось нове зі старими і всім відомими текстами. Всі бачили його Снігову королеву, Огниво, Маленького Принца. Роздивлятися їх можна довго і це може бути цікавішим за саму казку.

  Менш відомі його ілюстрації дорослих книжок, але вони не менш цікаві. Він ілюстрував шекспірівські Гамлет і Ромео і Джульєта, твори Коельо і Річарда Баха (це точно той випадок, коли ілюстрації кращі за твори), а також книжки Кастанеди.
Саме цей містичний пошук пропоную розглянути уважніше. І вирішити, чи вдалося цим малюнкам переповісти сенс і дух цих загадкових досліджень.

Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Мар 16

Прослухала аудіоспектакль "Жорстокі ігри" Арбузова. Черговий випадок, коли ідіотнічання видається за людяність. Але тут в особливому, такому, знаєте, чистому вигляді. Не рекомендую.

http://marynochka.livejournal.com/426664.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Мар 7

  Тінь сови - твір, написаний Васелем Шкляром ще в 1990 році. Він не менш майстерно написаний, ніж пізніші, хоча і позбавлений відвертого містицизму і загадковості. Натомість тут є легка казковість, творення домашньої міфології. Тут немає детективу, авантюр, хоча повороти сюжету не завжди передбачувані. Тут йдеться про радянську добу, але вона - лише досконало виписане тло для історії. Головне тут історія, і це - історія кохання. Вона надзвичайно лірична, але я не можу співчувати такій ліриці.
  Справа в тому, що головний герой - дуже чуттєва людина. Він гостро сприймає несправедлівість, чужий біль, переймається тим, на що інші не звертають уваги, розмовляє з тваринами і деревами, і всіх жаліє, і всіх розуміє, і всім допомагає. Не жаліє тільки своєї жінки. Він безтямно кохає її, але, маючи дуже серьозну хворобу, не лікується. Це триває роками, його стан погіршується, а він відмовляється лікуватись. Він розуміє, що може будь-якої миті померти, і нагороджує жінку трома дітьми. Троє дітей. Троє! Що таке залишитись одній з трома дітьми, який би не був час, всім зрозуміло. Хіба це кохання?  Повна безвідповідальність, та і просто використування коханої людини. Не можу я співчувати такому ліричному герою. Вибачте.

bookowl (500x356, 78Kb)

http://ne-znaiko.livejournal.com/220651.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Фев 13

Наприкінці минулого року Видавець Савчук О. О. надрукував цікаву книгу Вадима і Данили Щербаківських «Українське мистецтво»

книга
Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Окт 12

  Доволі часто трапляється так, що речі набувають більшого сенсу, ніж це планувалося з початку, виступають за межі першого задуму. А може й зовсім нічого не планувалося, а просто випадок і вдала ідея надають деяким речам особливого сенсу, примушують їх знов виринати із забуття, щоразу зміючись і привертаючи увагу до себе вже в новому втіленні.
  Чи згадав би хто-небудь, окрім його видавців, журнал Вістник моди, якби цю назву не взяв собі музічний гурт? Від початку це був просто модний журнал, а вже електронна музика зробила цю назву дуже гучною - Depeche Mode.
Під цією назвою гурт досяг тієї слави, яка вже не минеться, але час іде, покоління змінюються, народжуються нові зірки і нові прихильники. Для нових поколінь старі назви починають звучати тихіше.
  Але ця проста і магічна назва так просто не дає про себе забути. 2004 року Сергій Жадан пише книгу про юність свого покоління і дає їй назву - Депеш мод. Події в книзі розгортаються на початку дев"яностих, і це яскраве абсурдне тло, на якому ще одне загублене покоління самознищується, намагаючись зрозуміти хоча б щось про себе і оточуючий світ, позбавлений жодних ориєнтирів. Алкоголь, наркотики, мат, сленг, різноманітні безглуздя як персонажів, так і оточуючої їх дійсності - все це примушує оживати той час таким, яким він був для тих, кому пощастило дорослішати в чергову епоху змін.
  На цьому пригоди Депеш мод не скінчилися. Чотири роки тому повість була перекладена німецькою, в Німеччині за нею була поставлена вистава. Цієї осені в рамках німецьких тижнів вона повернулася до Харкова разом із німецким режисером і художником, які ставлять її на сцені Театру юного глядача ( в цьому театрі є окремий час і для дорослих вистав). Сергій Жадан переклав німецький сценарій назад на українську. Таким заплутаним, але цікавим шляхом Депеш мод йде до глядача. Як сказав сам письменник, книга живе своїим життям, іноді знов нагадуючи йому про себе.

  Відкрита репетиція - і сама є цікавим видовищем. А ця йшла одразу трьома мовами. Read More

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Окт 21

Дорогенькі, якщо пригадуєте, про художницю-ілюстраторку Beatrice Alemagna я згадувала кількома її ілюстраціями в одній із моїх статей.

І, можливо, все б на тому і закінчилось, і я більше ніколи не згадала б про Беатріс, як би не її книжечка з красномовною назвою "Моя кохана"... Це одна з найулюбленіших книжок в моїй бібліотеці.

Італійка, Beatrice Alemagna народилася в 1973 році в Болоньї. У дитинстві вона любила книги Gianni Rodari (Джанні Родарі) та ілюстрації Bruna Munari та Emanuela Luzzati. У віці восьми років вона твердо вирішила стати "художником історій". І ось сьогодні її книжки публікують в багатьох країнах і на різних мовах, вони стали улюбленими серед дітей і дорослих. Вона презентувала свої роботи на багатьох виставках в різних країнах світу. Вона визнана однією з найкращих художників-ілюстраторів у Європі та країнах сходу.

Роботи Беатріс інстинктивно гармонійні, як малюнки дітей, а думки вільні і не обтяжені жодними забобонами і рамками. А сама авторка вважає, що ця свобода думки і дії живе в ній внаслідок щасливого дитинства, яке вона не втратила по сьогодні, підтримуючи зі своїм казковим минулим тісний зв'язок. Вона ще в дитинстві мріяла створювати книги, адже не створювати їх не могла, бо жила в дитячих казках та історіях, які читала їй мама.

Книжки в дитинстві захоплювали її усім – своїми деталями в малюнках, запахом паперу, металевими скобами, що з'єднують сторінки, і навіть шурхіт сторінки, коли перегортала її мама – заворожував Беатріс. А перша книжка, створена її батьком, спеціально для неї та її сестри – назавжди визначила шлях маленької дівчинки – все, тепер вона просто не могла не стати письменницею і художником... Це бажання було настільки сильним і непереборним, а ідей було так багато, що це стало просто необхідністю в її житті.

Безперечно, кожна книжка в її виконанні – це особливі незабутні враження, адже авторка багато експериментує з матеріалами та подачею ідеї, втілюючи свою дитячу мрію в дорослому житті.

Книга "Моя кохана" публікується багатьма мовами, а в моїй особистій бібліотеці – польське видання, яке вам і презентую.

http://liljaart.livejournal.com/12269.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...